Author Archive VidPolit

Міжнародний суд визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти Росії» у Міжнародному суді ООН під головуванням голови суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – мовиться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі в системі ООН – пройшли 6–9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо порушення Москвою двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…

Міжнародна організація з міграції заявляє, що питання працевлаштування і пошуку роботи залишаються головними викликами для внутрішніх переселенців в Україні.

Як повідомляє Представництво МОМ в Україні, про це йдеться в останньому раунді Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами, яку реалізує Міжнародна організація з міграції за фінансування Європейського союзу.

«За три роки з початку конфлікту і переселення ситуація з доходами залишається однією з найскладніших для багатьох ВПО. За даними дослідження МОМ, 45% домогосподарств ВПО мають достатньо коштів лише на продукти харчування. 21% переміщених родин мають загальний рівень доходів у 1 500 – 3 000 гривень на місяць, в той час як 47% мають доходи від 3 001 до 7 000 гривень. Середній дохід однієї внутрішньо переміщеної особи наразі становить 1 991 гривню на місяць», – йдеться в повідомленні.

За даними МОМ, число працевлаштованих переселенців збільшилося з 35% у березні 2016 року, коли було проведене перше подібне дослідження, до 42% зараз. «Проте, цей показник достатньо низький у порівнянні з рівнем зайнятості до переселення – близько однієї третини ВПО, які мали роботу до початку конфлікту, досі не можуть працевлаштуватися», – заявляють в організації.

Щодо проблеми із житлом, то, за даними МОМ, більшість переселенців платять за проживання, 66% орендують житло, 22% проживає у родичів або приймаючих родин, 1% – проживає у своєму власному житлі на контрольованій урядом території України.

«Відсутність підтримки у пошуку шляхів вирішення проблем ВПО та осіб, що повертаються, ускладнює їхню інтеграцію та викликає залежність від допомоги з боку держави та неурядових організацій, – сказав голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. – За допомогою Національної системи моніторингу ситуації з ВПО МОМ прагне допомогти урядові України покращити обізнаність із ситуацією та потребами ВПО, а також визначити останні тенденції для того, щоб уряд міг краще розробити основані на фактах заходи для забезпечення потреб переміщених осіб».

Станом на квітень цього року Міністерство соціальної політики взяло на облік 1 мільйон 590 тисяч переміщених осіб з окупованих районів Донбасу та анексованого Криму.

 
…

Чехія вкотре закликає Росію негайно звільнити ув’язненого українського режисера Олега Сенцова й інших українських громадян, повідомляє чеське посольство в Україні.

За повідомленням, 12 травня посол Радек Матула передав двоюрідній сестрі Олега Сенцова Наталії Каплан лист чеської Асоціації режисерів і сценаристів, в якому вони висловили підтримку Сенцову.

Крім того, посол попросив від його імені й від імені Чехії висловити Олегу Сенцову підтримку «в його нелегкій ситуації та захоплення його вольовою боротьбою».

«Так само, як Чеська Республіка не визнає російської анексії Криму, не припинить також закликати до звільнення Олега Сенцова та інших українських громадян, засуджених в Російській Федерації під час процесів, що суперечили міжнародному праву й елементарним процесуальним нормам», – йдеться в повідомленні.

Міністерство закордонних справ Чехії в минулому уже декілька разів висловлювало незгоду з вироком не Олегу Сенцову й іншим ув’язненим у Росії українським громадянам.

Олег Сенцов разом з активістом Олександром Кольченком був затриманий представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. У цій же справі були засуджені Олексій Чирній і Геннадій Афанасьєв, якого звільнили по обміну в червні 2016 року.

 
…

Президента України Петро Порошенко після майже року мовчанки проведе у неділю, 14 травня, прес-конференцію.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, захід проведуть з нагоди Дня Європи та надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

Востаннє Порошенко проводив прес-конференцію для журналістів  у червні  минулого року. 
…

«Мова йде не тільки і не стільки про безвізовий перетин кордону, мова йде про повернення України до історичного місця у складі європейських країн»
…

Уряд Росії надав російському Федеральному агентству державних резервів («Росрезервові») з резервного фонду уряду у бюджеті країни 10 мільярдів рублів на закупівлю сировини і матеріалів для металургійних підприємств на окупованій частині українського Донбасу, пише російське агентство «РБК», посилаючись на власні дані. Підтверджень цього з інших джерел наразі немає.

За цим повідомленням, на російському порталі правової інформації оприлюднене розпорядження уряду Росії від 4 травня, підписане прем’єром Дмитром Медведєвим, про надання згаданої суми, що нині становить понад 4,6 мільярда гривень, на «відновлення запасів держрезерву щодо сировини і матеріалів металургійної промисловості». Як пише агентство, ці запаси призначені саме для підприємств, що нині перебувають на територіях України, захоплених підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

За повідомленням агентства, в «Росрезерві» не змогли оперативно прокоментувати такі дані.

У повідомленні нагадали, що «Росрезерв» раніше підтверджував свою участь у «наданні гуманітарної підтримки потерпілим територіям південно-східних районів Донецької й Луганської областей України», і про те, що, як писали в «РБК» місяць тому, «Росрезерв» залучений до механізму забезпечення захоплених сепаратистами підприємств на окупованій частині сходу України залізорудною сировиною з Росії – такі дані надали агентству джерела, наближені до великих російських металургійних холдингів.

На початку березня угруповання «ДНР» і «ЛНР» захопили під так зване «зовнішнє управління» розташовані на окупованих територіях металургійні підприємства, що доти працювали в українській юрисдикції, відтак ці підприємства втратили постачання сировини з вільних територій України і ринок збуту на них.
…

Голова Комітету національної безпеки Палати представників Конгресу США Майкл Маккол заявляє, що США мають намір передбачити в своєму бюджеті на 2018 рік виділення Україні допомоги.

«Те, що відбувається в Україні, впливає на весь світ. Якщо ми не зупинимо пана Путіна (президент Росії Володимир Путін – ред.) і російську агресію тут (в Україні – ред.), то вона пошириться всюди», – сказав Маккол під час зустрічі делегації членів Конгресу США з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом 11 травня в Києві.

Він зазначив, що США підтримують Україну від самого початку агресії Росії і готові продовжувати підтримку. «Ми будемо розглядати виділення бюджетних асигнувань цього регіону в 2018 році», – сказав Маккол.

5 травня посольство України в США заявляло, що Конгрес США схвалив консолідований закон про бюджетні асигнування на 2017 рік, яким передбачено виділення Україні допомоги в розмірі 560 мільйонів доларів.
…

Віце-президент США Майк Пенс під час зустрічі 10 травня з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним висловив «непохитну підтримку» суверенітету України з боку адміністрації Дональда Трампа. Про це йдеться в заяві Білого дому.

За цим повідомленням, Пенс наголосив на підтримці «територіальної цілісності» України і закликав до «мирного врегулювання конфлікту» з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі.

Як повідомило раніше посольство України в США, міністр закордонних справ України Павло Клімкін 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. За цим повідомленням, на зустрічі з Трампом «сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», а під час зустрічі з Пенсом , «сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі».

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.

Конфлікт на сході України розпочався в 2014 році, наступного місяця після того, як Росія анексувала український півострів Крим. Ці дії Москви спричинили осуд і санкції з боку ЄС та США.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який перебуває з триденним візитом у Вашингтоні, 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. Про це вночі 11 травня за київським часом повідомило посольство України в США.

«Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, де сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», – ідеться у повідомленні. Раніше того ж дня відбулася зустріч керівника українського зовнішньополітичного відомства з віце-президентом США Майком Пенсом.

«Сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі. Павло Клімкін подякував за незмінну позицію адміністрації США в підтримці територіальної цілісності України та протидії російській агресії», – наголошує посольство України в США.

В обох зустрічах також взяв участь посол України в США Валерій Чалий.

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.
…

У СБУ заявляють, що Ігор Устименко, який, за версією журналістів «Слідство.Інфо», перебував біля дому журналіста Павла Шеремета у ніч перед його вбивством, був звільнений з відомства ще у квітні 2014 року.

«Повідомляємо, що Устименко Ігор Андрійович був звільнений з СБ України 29 квітня 2014 року. Якби журналісти звернулись до нас із запитом про пана Устименка не після виходу програми в ефір, а до неї, можливо, не було б про що розповідати…» – написала у Facebook речниця СБУ Олена Гітлянська.

Журналісти проекту «Слідство.Інфо» разом з представниками міжнародної мережі OCCRP 10 травня презентували у Києві документальний фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета. Автори фільму-розслідування «Вбивство Павла» заявляють, що їм вдалося викрити деталі, на які офіційне слідство не звернуло увагу.

«Чи була це некомпетентність, непрофесіоналізм, чи слідчі Національної поліції, СБУ і Генпрокуратури банально перевантажені роботою, що справою Шеремета вони займаються «постільки-поскільки», чи, можливо, за цим стоїть певна політична воля, яка блокує хід справи в певному напрямку, – ми ще не знаємо», – заявив Дмитро Гнап, один з авторів фільму.

Журналісти кажуть, що встановили осіб, які у ніч перед вбивством перебували біля будинку, де проживав Павло Шеремет. За версією авторів фільму, ці особи можуть бути як свідками, так і співучасниками подій тієї ночі, проте правоохоронці їх не допитували.

У фільмі називаються імена встановлених осіб, зокрема Ігоря Устименка. З посиланням на власні джерела журналісти вказують на можливу його причетність до Служби безпеки України.

«Як ми дізналися, він був працівником СБУ станом на 2014 рік. Як ми знаємо, у нас тоді змінилася влада. Можливо, це якось пов’язано із ФСБ (Росії – ред.). Ми не змогли далі докопати», – зазначила Олена Логінова, співавторка фільму.

«Він служив у Криму», – додав Дмитро Гнап.

Журналісти зазначають, що до виходу фільму не розкривали виявлених фактів перед офіційним слідством, проте звертались до СБУ, Генпрокуратури та МВС із проханням відповісти на питання у справі Шеремета. Деякі звернення, за словами авторів фільму, залишись без відповіді, на деякі – отримали відмову.

Авторами фільму «Вбивство Павла» є Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисером є американець Метт Сарнецкі.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня в центрі Києва в результаті вибуху автомобіля. Поліція кваліфікує його загибель як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. До розслідування вбивства на прохання української влади приєдналося Федеральне бюро розслідувань США.

6 серпня стало відомо, що Національна поліція України проводить службову перевірку щодо можливої організації першим заступником голови поліції Вадимом Трояном незаконного стеження за керівниками інтернет-видання «Українська правда» Павлом Шереметом та Оленою Притулою. За словами Трояна, він сам ініціював таку перевірку. Він наголосив, що у Нацполіції не проводяться незаконні дії щодо журналістів та спостереження за ними.
…

У Залізничному суді Сімферополя в анексованому Росією Криму розпочалося чергове засідання у справі журналіста, автора Радіо Свобода Миколи Семени.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, на засіданні очікується забезпечення примусового приводу двох свідків обвинувачення, які вже тричі не з’явилися на суд. Зокрема, в суд мають доправити журналіста Сергія Мєшкова, на допиті якого наполягав на минулому засіданні Микола Семена.

Попереднє засідання, яке відбулося 3 травня, перенесли через неявку свідків, яких суд постановив примусово привести на сьогоднішнє засідання.

Влада, встановлена Кремлем у Криму, звинувачує Семену в тому, що в одній з його статей міститься заклик до порушення територіальної цілісності Росії. Семена наполягає, що не винуватий, стверджуючи, що статус Криму був і залишається спірним, і що він має право відкрито висловлювати свою думку.

Якщо Семену визнають винним, йому загрожує до п’яти років тюремного ув’язнення.

Сполучені Штати, Європейський союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та міжнародні спостерігачі за ЗМІ висловили занепокоєння у зв’язку з судовим переслідуванням Семени. Активісти заявляють, що його судовий процес є частиною тиску Росії на незалежні засоби масової інформації та на інакомислення після захоплення Криму Москвою.

Міністерство закордонних справ України закликає російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, і зокрема Миколи Семени.

 
…

Прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення влади службовими особами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області під час заходів 9 травня у Дніпрі. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в прес-службі прокуратури області 10 травня.

За даними прокуратури, це кримінальне провадження об’єднане з іншими трьома, відкритими за фактами хуліганства, масових заворушень і побиття під час сутичок депутата Дніпропетровської обласної ради.

Розслідування перебуває на контролі керівництва прокуратури області, заявили у відомстві.

Водночас у прокуратурі поки що не назвали точну кількість осіб, доправлених до правоохоронних органів після сутичок. За даними прокуратури, ця інформація «постійно уточнюється».

Як зазначили у відомстві, відомо про одну особу, затриману за підозрою в побитті депутата обласної ради під час подій 9 травня.Раніше сьогодні генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив у Facebook, що у райвідділі у Дніпрі станом на десяту ранку перебували 12 осіб, затриманих за статтею Кримінального кодексу про масові заворушення. За його інформацією, одному із затриманих вручили підозру, а іншим «вручать протягом 72 годин».

За його словами, вісьмох із затриманих ідентифікували як «тітушок», які напали на учасників бойових дій на Донбасі. Як заявив Луценко, слідство працює над тим, щоб встановити організатора і джерело фінансування «тітушок», і розслідує можливу співпрацю Нацполіції з ними.

9 травня у Дніпрі, біля пам’ятника Вічної Слави, сталася штовханина під час святкування 9 травня. Конфлікт спалахнув на підході до пам’ятника, під час проходження колони, організованої партією «Опозиційний блок», після того, як демобілізовані учасники бойових дій на сході України зажадали від організаторів ходи відмовитись від використання партійної символіки. Внаслідок цих подій, за даними поліції, були травмовані 14 людей – вісім учасників заходу і шість поліцейських, які здійснювали охорону порядку.

Міністр внутрішніх справ Україи Арсен Аваков оголосив про звільнення керівників поліції в Дніпрі та області через дії силовиків 9 травня.
…

Національна поліція України повідомляє про відкриття восьми кримінальних проваджень у п’яти регіонах країни за підсумками подій 8 і 9 травня, коли відбувалися масові акції.

Як повідомив 10 травня заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич, загалом на території України 8 і 9 травня за ініціативою органів державної влади і місцевого самоврядування відбулося понад дві тисячі масових заходів, участь в яких взяли близько 700 тисяч громадян.

«У цілому заходи в державі проходили спокійно, наполовину менш активно, ніж у попередні роки. Про це свідчить незначна кількість учасників акцій у більшості регіонів, набагато менше конфліктних ситуацій, і, в результаті, затриманих громадян, мінімальна кількість травмованих», – сказав Фацевич.

Він додав, що за різні правопорушення до відділків поліції «були запрошені 89 осіб». Чи відпустили всіх затриманих – у поліції наразі не повідомляють.

За даними поліції, публічну безпеку і порядок під час масових заходів гарантували понад 30 тисяч поліцейських і 3,5 тисячі військовослужбовців Національної гвардії.

9 травня в Україні за традицією з радянських часів досі вшановують День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні після вшанування 8 травня, в день капітуляції 1945 року нацистської Німеччини, Дня пам’яті і примирення.

9 травня під час акцій, зокрема у Києві, Дніпрі, Одесі і Харкові, сталися сутички.

 
…

Кримчанин Амет Аметов знову перебуває у відділенні підконтрольної Росії поліції в Судаку – після вчорашнього обшуку в його будинку і затримання, повідомляє кримськотатарська активістка Ленора Дюльбер.

«До обіду в будинок Ільвера Аметова знову приїхали правоохоронці і забрали його сина Амета в місцеве відділення поліції. Вчора Амет весь день провів у компанії невідомих йому людей, ввечері його довезли до Судака і залишили на дорозі біля кварталу, де він проживає. Зараз він в міському відділенні поліції, спілкується з правоохоронцями», – мовиться в повідомленні.

8 травня голова Судацького районного меджлісу Ільвер Аметов заявив, що під час обшуку в будинку російські силовики побили його сина і відвезли його в невідомому напрямку. За словами Аметова, в будинок увірвалися близько десяти силовиків. Свою появу вони пояснили повідомленнями про те, що в будинку можуть бути зброя і наркотики.

Увечері 8 травня стало відомо, що Амета Аметова відпустили.

Коментарів підконтрольних Росії силових відомств Криму з приводу обшуків і затримання поки що немає.

У квітні 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу на території анексованого півострова. Світова спільнота висловила протест у зв’язку з такими діями російської влади. Захист Меджлісу відправив апеляцію до Верховного суду Росії, однак апеляційна інстанція підтвердила заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір»; цю заборону Москва намагається насаджувати і в окупованому українському Криму.
…

У Львові зранку 9 травня кілька десятків людей разом зі священиками Української православної церкви (Московського патріархату) молились на Марсовому полі у Львові, а потім прийшли на Пагорб слави, де молилися і поклали квіти на могили.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція обійшлася без провокацій.

На обидвох військових меморіалах у Львові поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС, КДБ. На багатьох таблицях дата смерті – 1945 рік. На Пагорбі слави з нагоди Дня перемоги запалили «вічний вогонь».

Усі місця, які були заявлені ветеранськими організаціями, посилено охоронялись силовиками. Також за порядком пильнували представники громадських організацій, партій, місцеві депутати.

«Відбувається патрулювання, за необхідності можемо перевірити людину. Єдине, що було з дрібних інцидентів, що жінку попросили зняти «георгіївську стрічку». Громадяни свідомо підійшли і не виявлено правопорушень», – наголосив поліцейський Андрій Таран.

Маленьку «георгіївську стрічку» жінка залишила посеред квітів, активісти це виявили і спалили заборонений в Україні символ.

Цього року 9 травня ще менше людей у Львові прийшли на військові меморіали, щоб покласти квіти на могили. Серед присутніх були поодинокі особи, які у роки Другої світової війни тримали зброю у руках.

«Я – 1925 року народження. На фронті був з липня 1941-го і до кінця. У 1941-му з Вінниччини, Козятина, потрапив в армію, обороняв Київ у складі Південно-Західного фронту. Як нас німці оточили у серпні 1941 року, весь наш фронт, ми з другом вирвалися, я пішов у радянські партизани, був у лісах Житомирської області розвідником. Потім територію звільнили, ми пішли знову на фронт. З 8 на 9 травня наша батарея стояла недалеко Берліна. Почалась така стрілянина, я підняв батарею по тривозі. Не знав, що то вже перемога. Приїхав на Львівщину лейтенантом, дослужився до полковника. Ми колись 9 травня святкували, не було колись, як нині 8 травня. Я хотів ще в АТО поїхати воювати проти сепаратистів. Я коли почув, що Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.) сказав, що росіяни перемогли у війні, то він плюнув нам всім ветеранам у лице. Ми ж чотири роки воювали з нацизмом», – розповів Микола Чишкун, учасник Другої світової війни.

У Львові жертв війни вшанували 8 травня у День пам’яті і примирення. На теренах західної частини України 9 травня 1945 року війна не завершилась. До середини 50-х років українське підпілля воювало з військами НКВС. Понад мільйон жителів із західних областей України радянська влада репресувала і виселила у Сибір.
…

Поліція Дніпра відкрила кримінальне провадження через сутички під час масового заходу біля пам’ятника Слави 9 травня. Про це Радіо Свобода повідомили в прес-службі головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

За даними речника поліції Ольги Кузнецової, за фактом сутичок в Соборному районному відділенні поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу – хуліганство.

За її словами, зокрема, під час сутичок невідомі застосовували сльозогінний газ, двоє поліцейських зазнали ураження очей. Поліція сльозогінного газу не застосовувала.

Водночас в обласній лікарні імені Мечникова Радіо Свобода повідомили, що після масових заходів 9 травня за медичною допомогою до закладу звернулися п’ятеро людей.

«Двоє лікуються у відділенні, у них черепно-мозкові травми, одна особа – із щелепно-лицьовою травмою, ще двоє з легкими ушкодженнями, їм надали допомогу і відпустили додому», – повідомили Радіо Свобода в лікарні. За даними з лікарні, серед тих, хто звернувся до закладу, один учасник АТО.

Дніпряни, користувачі соцмереж повідомляють про щонайменше про двох постраждалих у сутичках біля пам’ятника учасників бойових дій на сході України. А народний депутат України Андрій Денисенко – про те, що серед активістів «десяток зазнали травм».

9 травня у Дніпрі, біля пам’ятника Вічної слави, сталася штовханина під час святкування 9 травня. Конфлікт спалахнув на підході до пам’ятника, під час проходження колони, організованої партією «Опозиційний блок», на чолі якої йшов народний депутат, один з лідерів партії Олександр Вілкул.

Демобілізовані бійці АТО, які стояли обабіч, зажадали від організаторів ходи відмовитись від використання партійної символіки. У цей момент з колони вискочили молодики спортивної статури, зав’язалась бійка. Учасники АТО також просили людей, які йшли в колоні, зняти «георгіївські» стрічки. У тих, хто не реагував на прохання, стрічки зривали силоміць. Поліція розмежовувала й відтісняла сторони конфлікту.
…

«Як і в часи Другої світової, сьогодні ми, українці, на передовій. Саме на нашій території розгорнувся фронт протистояння агресорові, фронт боротьби за цінності демократії»
…

«США продовжують стояти на твердій позиції стосовно агресії Москви в Україні і її невпинних зусиль із метою дестабілізувати західні інституції» – Расмуссен
…

У Дніпрі переселенці збирають підписи за заселення їх до чотирьох гуртожитків, відремонтованих коштом Європейського Союзу. Відповідну електронну петицію переселенці зареєстрували на сайті президента України.

Згідно з текстом петиції, чотири гуртожитки в Дніпрі були реконструйовані за гроші, виділені Євросоюзом, ще влітку 2016 року, однак заселення досі не розпочате. Вони сподіваються, що президент зможе посприяти пришвидшенню «фактичного заселення» цих будівель.

«До цього часу фактичного поселення ВПО в зазначені гуртожитки не відбулось. На неодноразові звернення/запити на отримання публічної інформації/скарги ВПО органи місцевого самоврядування дають відповіді, більшість із яких не має належного обґрунтування», – йдеться в тексті петиції.

За словами переселенців пільгових категорій, які стоять у черзі на заселення до гуртожитків, проблема виникла через юридичну колізію: будівлі колишніх медичних закладів, реконструйовані під житло для тимчасово переміщених осіб, мають статус нежитлових приміщень. За таких умов заселення в них людей неможливе.

У Дніпровській міськраді Радіо Свобода підтвердили, що з травня 2016 року чотири гуртожитки є комунальною власністю міста і перебувають на балансі КП «Житлосервіс–5», однак через невизначеність правового статусу заселення до них мешканців не відбулось.

За інформацією управління експлуатації житлового господарства міськради, в мерії шукають варіанти зміни статусу приміщень.

«Має бути ухвалене попереднє колегіальне рішення, за яким шляхом іти. Питання вирішить виборний орган – міська рада, який є власником приміщень», – зазначають в управлінні.

2015 року на Дніпропетровщині стартував проект реконструкції коштом Євросоюзу 15 будівель під житло для переселенців із Донбасу. На перетворення будівель старих, занедбаних гуртожитків і закладів охорони здоров’я під житло для переїжджих зі сходу України Європейський союз виділив 1,5 мільйона євро. Це мало вирішити питання з житлом для понад двох тисяч тимчасово переміщених осіб. 
…

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр прагне залишити в минулому недавню напруженість у відносинах з Ізраїлем, заявивши, що зв’язки між двома країнами дуже важливі, щоб починати протистояння.

«Нам не потрібні нові правила, і ми не повинні накладати жодних обмежень» щодо того, з якими громадськими організаціями ми можемо зустрічатися. Про це Штайнмаєр сказав після зустрічі з президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном 7 травня.

Візит Штайнмаєра відбувається на тлі дипломатичного скандалу, що виник між прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і міністром закордонних справ Німеччини Зігмаром Габріелем.

25 квітня Нетаньягу скасував зустріч з Габріелем після того, як глава МЗС Німеччини зустрівся з представниками правозахисних груп, які критикують ізраїльський уряд.

Штайнмаєр не планує зустрічей з жодною суперечливою групою. Він планує 7 травня зустрітися Нетаньягу.

Подібні непорозуміння виникали і в минулому між іноземними чиновниками та ізраїльським урядом.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр перебуває в Ізраїлі з чотириденним візитом.
…