Go hostingGo hosting

Думки

ByVidPolit

Миротворці ООН дозволять провести вибори в ОРДЛО – Волкер

Спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що введення на Донбас миротворців ООН дозволить забезпечити умови для проведення в ОРДЛО місцевих виборів.

В інтерв’ю «Дзеркалу тижня», опублікованому 23 вересня, Волкер зазначив, що вибори неможливі допоки Україна не отримає необхідного доступу до цієї території.

«Це одна з причин гальмування мінського процесу: з одного боку, є домовленість провести вибори, з іншого – за нинішніх умов їх проведення нереальне. Якщо буде знайдено прийнятний шлях залучення міжнародних миротворчих сил, тоді з’явиться безпековий інструмент, засіб фізичного контролю території. За таких умов, за умов ефективного міжнародного моніторингу, організація місцевих виборів можлива», – зазначив Волкер.

Спецпредставник США переконаний, що миротворчий контингент має бути розміщений на всій території Донбасу, зокрема і вздовж українсько-російського кордону.

Президент Росії Володимир Путін на початку вересня змінив свій попередній спротив ідеї введення на Донбас миротворців ООН, із якою вже давно виступає Україна, і виступив із власною пропозицією, за якою, зокрема, ця місія мала б розташуватися виключно на лінії контакту і ні на яких інших територіях. Після того, як цю ідею відкинули Україна і низка західних країн, Росія дещо змінила формулювання, погодившись на миротворців не тільки безпосередньо на самій лише лінії контакту, але й далі виступає проти контролю цієї місії над кордоном.

Тепер Росія у своєму проекті резолюції, за повідомленнями російських агентств, пропонує, щоб єдиним виключним завданням миротворчої місії ООН на Донбасі було забезпечення безпеки спостерігачів місії ОБСЄ, які працюють у зонах розведення сил і засобів сторін. Київ і його західні союзники вже назвали цю та деякі інші умови Росії неприйнятними і, серед іншого, наголосили, що ймовірна місія ООН мала б бути розташована на всій окупованій території Донбасу, включно з непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону, і її мандат не мав би бути обмежений тільки охороною місії ОБСЄ.

В Україні заявляли, що мають власний проект резолюції про миротворців, але його ще наразі узгоджують із країнами-партнерами і не поспішають вносити на розгляд, поки триває робота над російським проектом. Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко вже повідомляв, що перші експертні консультації в Раді безпеки «дуже чітко свідчать, що російський проект не має підтримки».

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя підтвердив, що російський проект резолюції про миротворців на Донбасі вже обговорювали в Раді безпеки ООН, і Україна і США не висловили готовності працювати над ним. Як сказав він в інтерв’ю російському агентству «ТАСС», «ми пропонували роботу щодо тексту цього проекту, але делегації України і США після першого обговорення сказали, що вони далі над текстом працювати не готові і будуть мати істотні зауваження, а можливо, українці будуть мати і контрпроект із питання розміщення миротворчої місії на Донбасі». При цьому Небензя запевнив, що Росія продовжить роботу над своїм документом і буде «далі його просувати, коли для цього настануть підхожі умови».

ByVidPolit

Замах на Тимофеєва пов’язаний зі з’ясуванням стосунків між ватажками «ДНР» – Шкіряк

«Тимофеєв проводив кулуарні перемовини з кураторами Кремля щодо прагнень посісти «трон» ватажка терористів «ДНР» Захарченка»

ByVidPolit

Візит Йоханніса в Україну «перенесений» – МЗС

У МЗС України повідомляють про «перенесення» візиту президента Румунії Клауса Йоханніса.

«Візит не скасовано, а перенесено», – повідомили у прес-службі МЗС УНІАН.

У МЗС зазначають, що відповідну ноту отримали ще минулого тижня.

«Ми розчаровані небажанням румунської сторони щодо діалогу між лідерами. Внутрішньополітична дискусія не має негативно впливати на двосторонні відносини», – додали в українському зовнішньополітичному відомстві.

Раніше в українському МЗС висловили розчарування рішенням президента Румунії Клауса Йоханніса скасувати запланований на жовтень візит до України через новий закону про освіту.

«Ми розчаровані, що румунська сторона не хоче вести діалог на найвищому рівні», – зазначила речниця МЗС України у коментарі агенції AFP.

21 вересня президент Румунії Клаус Йоханніс заявив про скасування візиту до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.

За словами Клауса Йоханніса, в кулуарах Генеральної асамблеї ООН він зустрівся з президентом України Петром Порошенком і заявив йому про скасування свого візиту до України, що планувався на жовтень, доки, за його словами, «не відбудеться поступу» щодо українського закону про освіту – такого, якого хоче Бухарест.

Попереднього дня, в середу, парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні в середу одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Як стверджується в заяві румунського парламенту, в Україні живе близько 400 тисяч румунів.

За даними перепису населення України 2001 року, румунами визнали себе 151 тисяча мешканців держави, ще майже 259 тисяч назвали себе молдованами.

Новий український закон, який іще має бути підписаний президентом Петром Порошенком, також критикували деякі інші сусідні з Україною країни, найгостріше Угорщина, – а також президент Молдови Ігор Додон, який висловлював жаль із приводу обмеження, за його словами, прав «румунів і молдован, які живуть в Україні».

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська. Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику через побоювання в обмеженні мов національних меншин.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

ByVidPolit

Суд змусив Саакашвілі виплатити штраф за незаконний перетин кордону

Мостиський райсуд Львівської області визнав винним у незаконному перетині державного кордону лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі і змусив виплатити штраф – 3400 гривень.

Відповідне рішення 22 вересня зачитав суддя Юрій Білоус.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, впродовж розгляду справи захист запропонував судді відвід, хоча така процедура й не передбачена у справах про адміністративні правопорушення. Відтак суддя відмовив у відводі.

Адвокати Саакашвілі також вносили клопотання про перенесення справи на понеділок, утім, суддя відхилив і це клопотання з огляду на те, що мав достатньо інформації для вирішення справи.

Саакашвілі повернувся в Україну 10 вересня через кордон із Польщею, не пройшовши прикордонного контролю. Того дня на кордоні виникли сутички між прихильниками політика і українськими правоохоронцями. Під час інциденту постраждали поліцейські і прикордонники. Тоді Саакашвілі заявив, що його український паспорт зник, і припустив, що документ тепер у президента.

У поліції повідомляли про затримання п’ятьох людей у справі про прорив кордону. Йшлося також про встановлення шести можливих організаторів порушення громадського порядку та понад 30 активних учасників подій.

Чинність закордонного паспорта громадянина України Саакашвілі після втрати ним громадянства скасована. У Держприкордонслужбі казали, що в разі спроби проїхати з таким документом він буде вилучений, а сам Саакашвілі депортований з України. Але в результаті дій на кордоні 10 вересня цього не сталося.

Генпрокурор Юрій Луценко 16 вересня заявив, що Міхеїл Саакашвілі не буде заарештований і екстрадований за порушення порядку під час перетину кордону України, «поки він має посвідку на постійне проживання чи інший документ, який він подав». При цьому Луценко не уточнив, про який саме документ ідеться. Генпрокурор вказав, що ті, хто «переправляв Саакашвілі через кордон, будуть мати проблеми з кримінальною справою, але не будуть заарештовані».

ByVidPolit

МЗС України розчароване скасуванням візиту президента Румунії через закон про освіту

В українському МЗС України розчаровані рішенням президента Румунії Клауса Йоханніса скасувати візит до України через новий закону про освіту.

Речниця МЗС України підтвердила у коментарі агенції AFP, що візит Йоханніса, планований на жовтень, скасований.

«Ми розчаровані, що румунська сторона не хоче вести діалог на найвищому рівні», – зазначила вона.

21 вересня президент Румунії Клаус Йоханніс заявив про скасування візиту до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.  

За словами Клауса Йоханніса, в кулуарах Генеральної асамблеї ООН він зустрівся з президентом України Петром Порошенком і заявив йому про скасування свого візиту до України, що планувався на жовтень, доки, за його словами, «не відбудеться поступу» щодо українського закону про освіту – такого, якого хоче Бухарест.

Попереднього дня, в середу, парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні в середу одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Як стверджується в заяві румунського парламенту, в Україні живе близько 400 тисяч румунів.

За даними перепису населення України, румунами визнали себе 151 тисяча мешканців держави, ще майже 259 тисяч назвали себе молдованами.

Новий український закон, який іще має бути підписаний президентом Петром Порошенком, також критикували інші сусідні з Україною країни, найгостріше Угорщина, – а також президент Молдови Ігор Додон, який висловлював жаль із приводу обмеження, за його словами, прав «румунів і молдован, які живуть в Україні».

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська. Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику через побоювання в обмеженні мов національних меншин.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН, серед іншого, заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

ByVidPolit

Президент Радіо Свобода закликає скасувати вирок Семені

Президент Радіо Свобода Том Кент назвав необґрунтованими звинувачення влади анексованого Криму проти журналіста Миколи Семени, наголосивши, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом, має бути скасований.

«Справа проти журналіста Семени є навмисною спробою змусити замовкнути незалежні голоси в Криму. Інша мета цієї справи – перешкоджання журналістській місії Крим.Реалії – надавати широкий спектр новин та інформації жителям Криму. Звинувачення проти Семени були засуджені міжнародними організаціями, групами з прав людини, представниками парламентів і урядів. Через цю справу Семена не зміг вчасно отримати потрібну кваліфіковану медичну допомогу. Вирок є менш серйозним, ніж тюремне ув’язнення, але він робить замах на фундаментальне людське право на свободу вираження, порушує міжнародні норми правосуддя. Ми продовжуємо вважати, що звинувачення проти Семени необґрунтовані. Цей вирок повинен бути скасований», – сказав президент Радіо Свобода.

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя 22 вересня засудив кримського журналіста, автора Радіо Свобода і проекту Крим.Реалії Миколу Семену до двох з половиною років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Сторона обвинувачення вимагала для Семени покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном три роки і позбавленням права займатися будь-якою громадською діяльністю впродовж трьох років.

Напередодні Семена виступив в суді з заключним словом, і заявив:якщо йому винесуть обвинувальний вирок, це відіб’ється на всій журналістиці в Росії.

Російська влада звинувачує автора Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколу Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року ФСБ Росії провела обшук в його будинку, а в травні того ж року йому висунули офіційне звинувачення. На цей час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало фактичну владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени.