Author Archives: VidPolit

ByVidPolit

«Справа українських диверсантів»: консул відвідав в російській колонії севастопольця Дудку

Виконуючий обов’язки генерального консула України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відвідав засудженого в окупованому Севастополі у «справі українських диверсантів» Володимира Дудку в колонії №11 Ставропольського краю Росії.

«У колонію №11 він прибув напередодні Нового року – 29 грудня, 10 днів пробув на карантині. Розповідав, що в колонії його поставили на дієту. Іноді буває «стрибає» тиск, тонометр поки що не віддали», – пояснив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Малишевський.

За його словами, Дудка часто відвідує церкву на території колонії. «Каже, що дуже сумує за онукою, передає всім привіт: родичам, правозахисникам в Києві, колишньому політв’язню Євгену Панову», – додав консул.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

Севастопольський міський суд 4 квітня цього року засудив Дудку і Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив кожному штраф. Верховний суд Росії 15 жовтня відхилив скаргу захисту і затвердив вирок Дудці і Бессарабову.

your ad herer
ByVidPolit

Мінкульт оприлюднив для обговорення основні положення законопроєкту про протидію дезінформації

Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації. Як повідомила пресслужба відомства, нинішня презентація – другий етап громадського обговорення документа, перший був торік у листопаді.

«Публічне обговорення триватиме ще місяць, згодом відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою», – йдеться в повідомленні.

15 листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством, яку вони планують втілити в окремому законопроєкті.

Медіаспільнота виступила із заявою «щодо неприпустимості нових законодавчих обмежень свободи вираження поглядів в Україні». Журналісти, редактори та представники медійних організацій висловили перестороги, що «за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків, журналісти будуть нести кримінальну відповідальність».

Концепція передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за «умисне, систематичне поширення дезінформації» і високі штрафи за поширення дезінформації. Законопроєктом також пропонується запровадити інститут уповноваженого з питань інформації.

your ad herer
ByVidPolit

РНБО розглянула проєкт Стратегії нацбезпеки – Офіс президента

У Офісі президента України повідомили, що під головуванням Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни».

«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – цитує президентська канцелярія слова секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова.

За словами Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, військової, громадської безпеки та цивільного захисту, розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, кібербезпеки, національної розвідувальної програми тощо.

Як йдеться на сайті Офісу президента, Стратегією «пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах».

Президент запропонував учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції.

«Після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – сказав Володимир Зеленський.

Проєкт Стратегії національної безпеки був презентований у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року під час засідання спільної робочої групи Україна-НАТО. У Місії України при НАТО тоді повідомляли, що «учасники засідання підкреслили принципову відмінність проєкту документа від попередніх редакцій, яка полягає у визначенні найвищою цінністю в Україні людину, її безпеку і життя».

your ad herer
ByVidPolit

Суд переніс розгляд зміни запобіжного заходу підозрюваній у справі Шеремета

Печерський районний суд Києва 24 січня продовжить розгляд клопотання захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваній у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, військовому медику Яні Дугарь.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, засідання перенесли, бо з апеляційного суду досі не передали матеріали справи з першої інстанції, яка обирала запобіжний захід. Дослідити ці матеріали клопотав прокурор.

Під час судового засідання Печерського суду 17 січня суд допитав ще двох свідків захисту, які підтвердили алібі Яни Дугарь і заявили, що бачили її на момент скоєння злочину на території 66-го військового медичного госпіталю у Покровську на Донеччині.

 

Печерський районний суд Києва 15 січня розпочав розгляд клопотання захисту про зміну запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Захисники заявили, що у них є ще кілька свідків і попросили суд перенести засідання. Суд відклав розгляд клопотання до 12:30 17 січня.

8 січня Київський апеляційний суд залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Колегія суддів змінила місце реєстрації Дугарь із селища Гвардійського Дніпропетровської області на Київ.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

 

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.

За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

your ad herer
ByVidPolit

Спікер закрив засідання Ради, депутати розійшлися до 4 лютого

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков закрив останнє пленарне засідання другої сесії Верховної Ради 9-го скликання.

Наступна сесія парламенту розпочнеться 4 лютого.

Наступного тижня (20-24 січня) народні депутати України працюють із виборцями, друга сесія завершить свою роботу 24 січня.

Разумков подякував народним депутатам за «плідну роботу» і висловив сподівання, що наступна сесія «буде ще кращою».

Напередодні депутати ухвалили календарний план проведення третьої сесії, яка триватиме від 4 лютого до 17 липня 2020 року.

your ad herer
ByVidPolit

Рада закликала владу Італії гарантувати об’єктивність розгляду апеляції Марківа

Верховна Рада України схвалила заяву, якою закликає президента і парламент Італії «в рамках своїх повноважень» забезпечити прозорість, об’єктивність і неупередженість апеляційного провадження стосовно засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа.

Парламент ухвалив відповідний проєкт постанови на засіданні 17 січня. «За» проголосували 323 депутати.

Парламент України вважає, що справа Марківа продемонструвала «очевидні порушення принципів верховенства права, гарантій на справедливий суд та одного з ключових принципів кримінального процесу – презумпції невинуватості».

Читайте також: Справа Марківа в Італії: які шанси в апеляційному суді

«[Верховна Рада] звертає увагу, що процес проходив у глибоко антиукраїнській атмосфері, докази сторони обвинувачення базувалися на чутках й упередженнях, суд відхилив запит на проведення огляду місця події на горі Карачун (поданий захистом Марківа), а ймовірна причетність російської та проросійської сторони, присутніх там під час трагедії, не розслідувалась», – йдеться в заяві.

Парламент також протестує проти звинувачення України у порушенні міжнародного гуманітарного права і залучення Української держави до згаданої справи як цивільного відповідача і «категорично засуджує використання неприйнятних формулювань в матеріалах вироку, згідно яких українська армія є «повсталими українцями, що захопили «Карачун», стверджується, що «стріляти по цивільних було звичним способом дій української армії та НГУ», а військові дії на сході України називаються «триваючою громадянською війною».

 

У липні минулого року італійський суд засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі під час бойових дій на Донбасі в 2014 році.

За даними Офісу президента України, розгляд апеляції на вирок очікується навесні 2020 року. 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим.

Захист Марківа назвав вирок «політичним».

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.

your ad herer