Category Archive Думки

Дніпро: суд не зміг пояснити, чому про скасування рішення про декомунізацію вулиці повідомили майже через рік

Бабушкінський районний суд Дніпра не може пояснити, чому рішення, яке скасовує розпорядження міського голови про перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, було оприлюднене через майже рік після ухвалення. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода, отриманій з суду в понеділок.

За текстом документа, підписаного головою суду Ігорем Литвиненком, стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям самостійність у здійсненні правосуддя, їхню незалежність від будь-якого незаконного впливу.

«З цих підстав надати вам інформацію, чому саме суддею Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Шевцовою Т.В. вищевказане рішення не було направлено до Єдиного реєстру судових рішень, не можу», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Дніпро: Рішення суду про скасування перейменування вулиці Героїв Сталінграда не набуло чинності – мерія​

У суді також поінформували, що суддя, яка ухвалювала рішення, у червні 2018 року рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, була притягнута до дисциплінарної відповідальності, щодо неї зробили подання про звільнення. Після цього відповідальною особою з надіслання до Реєстру електронних копій судових рішень був призначений помічник судді.

Постанова суду від 31 жовтня 2017 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 жовтня 2018 року, підтвердили в суді.

Раніше в мерії Дніпра повідомили, що міськрада подала апеляцію на рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування – в рамках декомунізації – вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Рішення суду було ухвалене ще 31 жовтня 2017 року, але на судовому засіданні було оголошено тільки вступну й резолютивну частини постанови. Повний текст постанови міська рада отримала лише 29 вересня 2018 року й тоді тільки змогла підготувати і подати апеляційну скаргу.

Читайте також: У центрі Дніпра невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям – фото

1 листопада 2017 року у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що суд задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександра Сироти до колишньої виконувачки обов’язків міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування.

Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви кількох десятків топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків мера Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Згідно з документом, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

«С14» мітингувала під Генпрокуратурою з вимогою відставки Луценка (фото)

Праворадикальна організація «С14» пікетувала будівлю Генеральної прокуратури з вимогою відставки очільника відомства Юрія Луценка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції беруть учать кілька десятків людей. Вони організували «виставку провалених справ» перед входом до Генеральної прокуратури.

До протестувальників ніхто не вийшов, двері у будівлю заблоковані зсередини. Станом на пів на третю дня акцію згорнули, висловивши намір проводити такі акції регулярно. Висловлювалися також ідеї провести пікет під стінами будинку Юрія Луценка. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше сам заявляв, що подасть президентові заяву про відставку, 6 листопада, виступаючи в парламенті зі звітом про розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Пізніше, однак, він повідомив, що продовжить працювати на цій посаді, тому що президент Петро Порошенко повернув йому заяву без задоволення.

«С14» мітингувала під Генпрокуратурою з вимогою відставки Луценка (фото)

Праворадикальна організація «С14» пікетувала будівлю Генеральної прокуратури з вимогою відставки очільника відомства Юрія Луценка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції беруть учать кілька десятків людей. Вони організували «виставку провалених справ» перед входом до Генеральної прокуратури.

До протестувальників ніхто не вийшов, двері у будівлю заблоковані зсередини. Станом на пів на третю дня акцію згорнули, висловивши намір проводити такі акції регулярно. Висловлювалися також ідеї провести пікет під стінами будинку Юрія Луценка. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше сам заявляв, що подасть президентові заяву про відставку, 6 листопада, виступаючи в парламенті зі звітом про розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Пізніше, однак, він повідомив, що продовжить працювати на цій посаді, тому що президент Петро Порошенко повернув йому заяву без задоволення.

Голова Львівської облради закликає оголосити non grata поляків-учасників акції на Личаківському цвинтарі

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин звернувся з листами до керівників Служби безпеки, Національної і Патрульної поліцій, прокуратури, управління прикордонної служби з закликом вжити заходів щодо поляків, які влаштували незаконну й антиукраїнську, за його словами, акцію на Личаківському цвинтарі у Львові.

12 польських футбольних фанатів прийшли у вечірній час 4 листопада на місце поховання польських вояків на Личаківському цвинтарі, запалили піротехнічні засоби і розгорнули біло-червоний транспарант із нагоди 100-річчя початку боїв за Львів у часи боротьби поляків проти Західно-Української Народної Республіки. 9 листопада ця група опублікувала фото з акції на своїй інтернет-сторінці і написала, що члени організації футбольних уболівальників «Велика Сілезія» з нагоди «100-річчя героїчної оборони Львова» відвідали цвинтар «львівських орлят» і «віддали честь одним із найбільших польських героїв», про яких, на їхню думку, проукраїнська польська держава цими днями «повністю забула».

На відеокамерах, встановлених на Личаківському цвинтарі, зафіксовано кількахвилинну акцію польських ультрасів.

Олександр Ганущин вважає акцію польських радикалів у Львові незаконною і вимагає від силовиків адекватно її оцінити, бо в діях організаторів, заявляє він, простежується неповага до українського суспільства. Також керівник облради вимагає виявити і встановити цих осіб, щоб прикордонники надали інформацію правоохоронцям, відкрити кримінальне провадження щодо молодиків за проведення антиукраїнського, на його думку, заходу і заборонити їм в’їзд на територію України. Міністерство закордонних справ, вважає голови облради, має підстави оголосити ультрасів із Сілезії персонами non grata в Україні.

Голова облради також просить патрульну поліцію забезпечити належну охорону Державного заповідника «Личаківський цвинтар».

Тим часом у Польщі недавно на цвинтарі у селі Фредрополь (Підкарпатське воєводство) вандали зруйнували два намогильні пам’ятники на могилі українського священика і членів його родини. Українці Польщі припускають, що це сталось напередодні 1 листопада, коли поляки відвідують могили рідних. Та це не перший такий випадок: із 2014 року осквернено понад 15 українських місць у Польщі.

«Львівськими орлятами» в Польщі піднесено називають молодих поляків, які воювали проти українців у боях за Львів під час Польсько-української війни 1918–19 років, які почалися в листопаді 1918-го. Потім так само назвали й молодих поляків, які воювали за Львів уже з російською Червоною армією в 1920 році. У Польщі їх вважають національними героями.

Голова Львівської облради закликає оголосити non grata поляків-учасників акції на Личаківському цвинтарі

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин звернувся з листами до керівників Служби безпеки, Національної і Патрульної поліцій, прокуратури, управління прикордонної служби з закликом вжити заходів щодо поляків, які влаштували незаконну й антиукраїнську, за його словами, акцію на Личаківському цвинтарі у Львові.

12 польських футбольних фанатів прийшли у вечірній час 4 листопада на місце поховання польських вояків на Личаківському цвинтарі, запалили піротехнічні засоби і розгорнули біло-червоний транспарант із нагоди 100-річчя початку боїв за Львів у часи боротьби поляків проти Західно-Української Народної Республіки. 9 листопада ця група опублікувала фото з акції на своїй інтернет-сторінці і написала, що члени організації футбольних уболівальників «Велика Сілезія» з нагоди «100-річчя героїчної оборони Львова» відвідали цвинтар «львівських орлят» і «віддали честь одним із найбільших польських героїв», про яких, на їхню думку, проукраїнська польська держава цими днями «повністю забула».

На відеокамерах, встановлених на Личаківському цвинтарі, зафіксовано кількахвилинну акцію польських ультрасів.

Олександр Ганущин вважає акцію польських радикалів у Львові незаконною і вимагає від силовиків адекватно її оцінити, бо в діях організаторів, заявляє він, простежується неповага до українського суспільства. Також керівник облради вимагає виявити і встановити цих осіб, щоб прикордонники надали інформацію правоохоронцям, відкрити кримінальне провадження щодо молодиків за проведення антиукраїнського, на його думку, заходу і заборонити їм в’їзд на територію України. Міністерство закордонних справ, вважає голови облради, має підстави оголосити ультрасів із Сілезії персонами non grata в Україні.

Голова облради також просить патрульну поліцію забезпечити належну охорону Державного заповідника «Личаківський цвинтар».

Тим часом у Польщі недавно на цвинтарі у селі Фредрополь (Підкарпатське воєводство) вандали зруйнували два намогильні пам’ятники на могилі українського священика і членів його родини. Українці Польщі припускають, що це сталось напередодні 1 листопада, коли поляки відвідують могили рідних. Та це не перший такий випадок: із 2014 року осквернено понад 15 українських місць у Польщі.

«Львівськими орлятами» в Польщі піднесено називають молодих поляків, які воювали проти українців у боях за Львів під час Польсько-української війни 1918–19 років, які почалися в листопаді 1918-го. Потім так само назвали й молодих поляків, які воювали за Львів уже з російською Червоною армією в 1920 році. У Польщі їх вважають національними героями.

Є пропозиція виключати з Меджлісу за співпрацю з російською владою – Джемілєв

На конференції делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, яка відбувається 12 листопада в Києві, запропонували виключати з Меджлісу кримськотатарського народу його «окремих членів», які співпрацюють з російською владою Криму, заявив лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

При цьому Джемілєв не назвав конкретних імен і не уточнив, скільки всього таких кандидатів на виключення з Меджлісу кримськотатарського народу, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Деякі делегати наполягають на тому, щоб провести голосування про виключення членів Меджлісу, які зрадили свій народ і державу. На їхнє місце пропонується вибрати нових членів. Інші делегати Курултаю вважають, що на зрадників в рядах Меджлісу просто можна не звертати уваги. Щоб вигнати членів Меджлісу, потрібен кворум делегатів. У нас приблизно 100 делегатів сьогодні зібралося – для кворуму цього недостатньо. Я думаю, після дискусії ми прийдемо до вирішення цього питання », – заявив Джемілєв.

За його словами, Курултай і Меджліс – єдині легітимні представницькі органи на території анексованого Криму «не тільки кримських татар, а й усіх жителів півострова, які не зрадили Україну».

«Відповідальність на делегатах – не тільки перед кримськими татарами, а й перед усіма кримчанами, які зберегли вірність Україні», – зазначив Джемілєв.

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

 

Є пропозиція виключати з Меджлісу за співпрацю з російською владою – Джемілєв

На конференції делегатів Курултаю кримськотатарського народу VI скликання, яка відбувається 12 листопада в Києві, запропонували виключати з Меджлісу кримськотатарського народу його «окремих членів», які співпрацюють з російською владою Криму, заявив лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

При цьому Джемілєв не назвав конкретних імен і не уточнив, скільки всього таких кандидатів на виключення з Меджлісу кримськотатарського народу, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Деякі делегати наполягають на тому, щоб провести голосування про виключення членів Меджлісу, які зрадили свій народ і державу. На їхнє місце пропонується вибрати нових членів. Інші делегати Курултаю вважають, що на зрадників в рядах Меджлісу просто можна не звертати уваги. Щоб вигнати членів Меджлісу, потрібен кворум делегатів. У нас приблизно 100 делегатів сьогодні зібралося – для кворуму цього недостатньо. Я думаю, після дискусії ми прийдемо до вирішення цього питання », – заявив Джемілєв.

За його словами, Курултай і Меджліс – єдині легітимні представницькі органи на території анексованого Криму «не тільки кримських татар, а й усіх жителів півострова, які не зрадили Україну».

«Відповідальність на делегатах – не тільки перед кримськими татарами, а й перед усіма кримчанами, які зберегли вірність Україні», – зазначив Джемілєв.

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

 

Президент України: з керівниками Франції й Німеччини обговорили миротворчу місію ООН на Донбасі

Президент України Петро Порошенко повідомив, що в переговорах із президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Анґелою Меркель вони засудили псевдовибори на окупованій частині Донбасу і обговорили запровадження в регіоні миротворчої місії під егідою ООН.

«Лідери країн висловили тверду позицію щодо засудження фейкових «виборів» на Донбасі і підтримки незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Було наголошено, що ці «вибори» – це факт брутального порушення Росією взятих на себе зобов’язань у рамках мінських домовленостей. У той же час відзначено відповідальне ставлення України до виконання мінських домовленостей», – мовиться в повідомленні про цю зустріч у президентському фейсбуці.

«Із президентом Макроном та канцлером Меркель обговорили просування пропозиції України щодо запровадження миротворчої місії під егідою ООН на Донбасі і підтримки цієї позиції з боку Франції та Німеччини. Переконаний, тільки миротворці забезпечать безпековий компонент мінських угод», – додав Порошенко.

Цього дня президент України, як і ще багато лідерів держав світу, перебуває в Парижі, де вшановують соту річницю закінчення Першої світової війни.

Керівники Німеччини і Франції є партнерами України, зокрема в так званому «нормандському форматі», в її протистоянні російській агресії.

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про проведення 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «виборів» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

І Україна, і низка держав Заходу, і міждержавні об’єднання, зокрема, Євросоюз, НАТО чи ОБСЄ, не раз засуджували проведення цих «виборів», наголошували на тому, що вони порушують мінські домовленості і перешкоджають виконанню цих угод, і попереджали, що ці заходи є нелегітимними і не матимуть ніяких юридичних наслідків, а їхні «результати» не будуть визнані. Вони також закликали населення окупованих територій не брати участі у виборах, а від Росії, яка фактично керує цими територіями, вимагали скасувати цей захід. У Києві також попереджали, що участь у псевдовиборах є порушенням українського законодавства.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, у першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники, зокрема й Німеччина і Франція, відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Обговорення можливості та умов розміщення сил ООН на окупованій території Донбасу все ще триває: Росія блокує розгляд пропозицій України і Заходу.

 

 

 

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.

Президент України: з керівниками Франції й Німеччини обговорили миротворчу місію ООН на Донбасі

Президент України Петро Порошенко повідомив, що в переговорах із президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Анґелою Меркель вони засудили псевдовибори на окупованій частині Донбасу і обговорили запровадження в регіоні миротворчої місії під егідою ООН.

«Лідери країн висловили тверду позицію щодо засудження фейкових «виборів» на Донбасі і підтримки незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Було наголошено, що ці «вибори» – це факт брутального порушення Росією взятих на себе зобов’язань у рамках мінських домовленостей. У той же час відзначено відповідальне ставлення України до виконання мінських домовленостей», – мовиться в повідомленні про цю зустріч у президентському фейсбуці.

«Із президентом Макроном та канцлером Меркель обговорили просування пропозиції України щодо запровадження миротворчої місії під егідою ООН на Донбасі і підтримки цієї позиції з боку Франції та Німеччини. Переконаний, тільки миротворці забезпечать безпековий компонент мінських угод», – додав Порошенко.

Цього дня президент України, як і ще багато лідерів держав світу, перебуває в Парижі, де вшановують соту річницю закінчення Першої світової війни.

Керівники Німеччини і Франції є партнерами України, зокрема в так званому «нормандському форматі», в її протистоянні російській агресії.

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про проведення 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «виборів» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

І Україна, і низка держав Заходу, і міждержавні об’єднання, зокрема, Євросоюз, НАТО чи ОБСЄ, не раз засуджували проведення цих «виборів», наголошували на тому, що вони порушують мінські домовленості і перешкоджають виконанню цих угод, і попереджали, що ці заходи є нелегітимними і не матимуть ніяких юридичних наслідків, а їхні «результати» не будуть визнані. Вони також закликали населення окупованих територій не брати участі у виборах, а від Росії, яка фактично керує цими територіями, вимагали скасувати цей захід. У Києві також попереджали, що участь у псевдовиборах є порушенням українського законодавства.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, у першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники, зокрема й Німеччина і Франція, відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Обговорення можливості та умов розміщення сил ООН на окупованій території Донбасу все ще триває: Росія блокує розгляд пропозицій України і Заходу.

 

 

 

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.

Порошенко проводить переговори з Меркель і Макроном із приводу псевдовиборів на Донбасі – речник

Президент України Петро Порошенко проводить тристоронні переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном із приводу псевдовиборів, які «Росія проводить на окупованій частині Донбасу», повідомив речник голови української держави Святослав Цеголко.

Цього дня Порошенко, як і ще багато лідерів держав світу, перебуває в Парижі, де вшановують соту річницю закінчення Першої світової війни.

Керівники Німеччини і Франції є партнерами України в її протистоянні російській агресії, зокрема в так званому «нормандському форматі».

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про проведення 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «виборів» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Бойовики стверджують про «високу явку виборців на дільниці» – станом на 18-у годину за московським часом, який насаджений на окупованих територіях, за їхніми словами, близько трьох чвертей. Напередодні бюджетників, студентів тощо попереджали про необхідність обов’язкової участі у «виборах» і давали знати про негативні наслідки в разі неявки. Також на «виборчих дільницях» був організований розпродаж деяких харчів за цінами, нижчими від звичних, що зібрало там пенсіонерів. Влаштовані й інші заходи біля «дільниць», щоб привабити людей, на кшталт ярмарків, розіграшів призів тощо.

І Україна, і низка держав Заходу, і міждержавні об’єднання, зокрема, Євросоюз, НАТО чи ОБСЄ, не раз засуджували проведення цих «виборів», наголошували на тому, що вони порушують мінські домовленості і перешкоджають виконанню цих угод, і попереджали, що ці заходи є нелегітимними і не матимуть ніяких юридичних наслідків, а їхні «результати» не будуть визнані. Вони також закликали населення окупованих територій не брати участі у виборах, а від Росії, яка фактично керує цими територіями, вимагали скасувати цей захід. У Києві також попереджали, що участь у псевдовиборах є порушенням українського законодавства.

Росія, а слідом за нею і підтримувані нею сепаратисти, твердять, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань.

Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом». Зокрема, саме до виконання цих зобов’язань прив’язана можливість полегшення чи скасування санкцій, що їх наклали через агресію Росії на Донбасі Європейський союз, США, країни «Групи семи» і ще низка держав, включно з Україною (санкції, накладені через окупацію Криму, так само прив’язані до повернення Росією півострова під фактичну юрисдикцію України).

 

 

 

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Порошенко проводить переговори з Меркель і Макроном із приводу псевдовиборів на Донбасі – речник

Президент України Петро Порошенко проводить тристоронні переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном із приводу псевдовиборів, які «Росія проводить на окупованій частині Донбасу», повідомив речник голови української держави Святослав Цеголко.

Цього дня Порошенко, як і ще багато лідерів держав світу, перебуває в Парижі, де вшановують соту річницю закінчення Першої світової війни.

Керівники Німеччини і Франції є партнерами України в її протистоянні російській агресії, зокрема в так званому «нормандському форматі».

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про проведення 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «виборів» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Бойовики стверджують про «високу явку виборців на дільниці» – станом на 18-у годину за московським часом, який насаджений на окупованих територіях, за їхніми словами, близько трьох чвертей. Напередодні бюджетників, студентів тощо попереджали про необхідність обов’язкової участі у «виборах» і давали знати про негативні наслідки в разі неявки. Також на «виборчих дільницях» був організований розпродаж деяких харчів за цінами, нижчими від звичних, що зібрало там пенсіонерів. Влаштовані й інші заходи біля «дільниць», щоб привабити людей, на кшталт ярмарків, розіграшів призів тощо.

І Україна, і низка держав Заходу, і міждержавні об’єднання, зокрема, Євросоюз, НАТО чи ОБСЄ, не раз засуджували проведення цих «виборів», наголошували на тому, що вони порушують мінські домовленості і перешкоджають виконанню цих угод, і попереджали, що ці заходи є нелегітимними і не матимуть ніяких юридичних наслідків, а їхні «результати» не будуть визнані. Вони також закликали населення окупованих територій не брати участі у виборах, а від Росії, яка фактично керує цими територіями, вимагали скасувати цей захід. У Києві також попереджали, що участь у псевдовиборах є порушенням українського законодавства.

Росія, а слідом за нею і підтримувані нею сепаратисти, твердять, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань.

Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом». Зокрема, саме до виконання цих зобов’язань прив’язана можливість полегшення чи скасування санкцій, що їх наклали через агресію Росії на Донбасі Європейський союз, США, країни «Групи семи» і ще низка держав, включно з Україною (санкції, накладені через окупацію Криму, так само прив’язані до повернення Росією півострова під фактичну юрисдикцію України).

 

 

 

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Іще низка країн приєдналася до засудження псевдовиборів на окупованій частині Донбасу

«Ми повторюємо наше засудження тривалої воєнної агресії Росії проти України, продовження ескалації ситуації і мілітаризації Азовського моря…» – МЗС Литви

Іще низка країн приєдналася до засудження псевдовиборів на окупованій частині Донбасу

«Ми повторюємо наше засудження тривалої воєнної агресії Росії проти України, продовження ескалації ситуації і мілітаризації Азовського моря…» – МЗС Литви

Росія має історію відключень газопостачання – міністр енергетики США про «Північний потік-2»

Незначна кількість держав Євросоюзу, які прагнуть реалізації російського проекту «Північний потік-2», мають розуміти комерційну нежиттєздатність цього проекту, заявив 10 листопада під час візиту в Україну міністр енергетики США Рік Перрі.

«Ми вважаємо дуже важливим, щоб країни-члени Європейського союзу розуміли те, що Росія має історію відключення постачань газу, і те, що альтернативні джерела постачання є важливими для майбутнього розвитку Європи. Звичайно, це розуміє і Україна, і будь хто», – сказав американський високопосадовець, відповідаючи на запитання про шанси на блокування «Північного потоку-2».

Серед альтернатив Рік Перрі назвав продаж американського зрідженого газу, побудову Трансадріатичного газопроводу, здатного транспортувати в Європу каспійський газ, розвиток LNG-терміналів у Хорватії, Румунії, Польщі та Італії.

Раніше цього тижня 66 членів Європейського парламенту з п’яти різних політичних груп, а також члени парламентів окремих держав написали відкритий лист канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, у якому виступили проти політики Німеччини стосовно російського проекту «Північний потік-2». У США привітали це звернення і також засвідчили свою опозицію до цього енергетичного проекту.

«Ми закликаємо, пані канцлер, щоб ваш уряд переглянув і змінив свою політику стосовно «Північного потоку-2», – мовиться в листі європейських депутатів.

«Перестаньте блокувати роботу над газовою директивою. Підтримайте курс, визначений Європейською комісією та Європейським парламентом. Дайте знати президентові Росії, що Німеччина підтримає своїх партнерів у ЄС та Україну. Оберіть європейський шлях, а не шлях «Німеччина передусім», – наголосили впливові європейці.

Докладніше про це: США підтримали звернення впливових європейців до Меркель щодо «Північного потоку-2»

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Росія має історію відключень газопостачання – міністр енергетики США про «Північний потік-2»

Незначна кількість держав Євросоюзу, які прагнуть реалізації російського проекту «Північний потік-2», мають розуміти комерційну нежиттєздатність цього проекту, заявив 10 листопада під час візиту в Україну міністр енергетики США Рік Перрі.

«Ми вважаємо дуже важливим, щоб країни-члени Європейського союзу розуміли те, що Росія має історію відключення постачань газу, і те, що альтернативні джерела постачання є важливими для майбутнього розвитку Європи. Звичайно, це розуміє і Україна, і будь хто», – сказав американський високопосадовець, відповідаючи на запитання про шанси на блокування «Північного потоку-2».

Серед альтернатив Рік Перрі назвав продаж американського зрідженого газу, побудову Трансадріатичного газопроводу, здатного транспортувати в Європу каспійський газ, розвиток LNG-терміналів у Хорватії, Румунії, Польщі та Італії.

Раніше цього тижня 66 членів Європейського парламенту з п’яти різних політичних груп, а також члени парламентів окремих держав написали відкритий лист канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, у якому виступили проти політики Німеччини стосовно російського проекту «Північний потік-2». У США привітали це звернення і також засвідчили свою опозицію до цього енергетичного проекту.

«Ми закликаємо, пані канцлер, щоб ваш уряд переглянув і змінив свою політику стосовно «Північного потоку-2», – мовиться в листі європейських депутатів.

«Перестаньте блокувати роботу над газовою директивою. Підтримайте курс, визначений Європейською комісією та Європейським парламентом. Дайте знати президентові Росії, що Німеччина підтримає своїх партнерів у ЄС та Україну. Оберіть європейський шлях, а не шлях «Німеччина передусім», – наголосили впливові європейці.

Докладніше про це: США підтримали звернення впливових європейців до Меркель щодо «Північного потоку-2»

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Порошенко розповів про дії України у зв’язку із псевдовиборами на Донбасі

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

За його словами, першим із цих заходів буде позачерговий розгляд цього питання на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні 12 листопада. Українські дипломати вже розпочали консультації в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку з постійними членами цього органу, відзначив президент.

«Ми забезпечили, щоб це питання незаконного проведення так званих виборів було внесено у порядок денний засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах. На найближчому засіданні Комітету міністрів Ради Європи це питання також внесено у порядок денний. Хочу наголосити, що найближчими годинами ми чекаємо і засідання країн Великої сімки, і реакції наших партнерів по Європейському союзу, партнерів зі Сполучених Штатів Америки, Канади і всього світу», – відзначив Порошенко.

Він також закликав українців на окупованих територіях «не брати участь у фейкових виборах».

«Сьогодні Росія робить цей крок лише для того, щоб обрати вже призначених ними наступних маріонеток. Україна буде жорстко протидіяти цьому. Україна буде вживати усіх заходів для того, щоб повернути окуповані Донбас і Крим», – вказав президент України.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Порошенко розповів про дії України у зв’язку із псевдовиборами на Донбасі

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

За його словами, першим із цих заходів буде позачерговий розгляд цього питання на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні 12 листопада. Українські дипломати вже розпочали консультації в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку з постійними членами цього органу, відзначив президент.

«Ми забезпечили, щоб це питання незаконного проведення так званих виборів було внесено у порядок денний засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах. На найближчому засіданні Комітету міністрів Ради Європи це питання також внесено у порядок денний. Хочу наголосити, що найближчими годинами ми чекаємо і засідання країн Великої сімки, і реакції наших партнерів по Європейському союзу, партнерів зі Сполучених Штатів Америки, Канади і всього світу», – відзначив Порошенко.

Він також закликав українців на окупованих територіях «не брати участь у фейкових виборах».

«Сьогодні Росія робить цей крок лише для того, щоб обрати вже призначених ними наступних маріонеток. Україна буде жорстко протидіяти цьому. Україна буде вживати усіх заходів для того, щоб повернути окуповані Донбас і Крим», – вказав президент України.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

МінТОТ закликає жителів окупованого Донбасу утриматися від участі у «виборах» 11 листопада

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій у поширеній 10 листопада заяві закликає громадян України, які живуть на тимчасово непідконтрольних урядові територіях Донецької та Луганської областей, проігнорувати псевдовибори 11 листопада.

Міністерство вказує, що організовані бойовиками заходи суперечать Мінським угодам та резолюції Ради безпеки ООН щодо Донбасу, оскільки ці документи передбачають вибори «виключно на місцевому рівні за умови дотримання українського законодавства».

«Проведення таких «виборів» ставить під сумнів загальне, пряме, рівне волевиявлення народу. Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, перебувають в інформаційній ізоляції та зазнають тиску з боку держави-агресора щодо прийняття рішення про участь у нав’язаних незаконних виборах. МТОТ звертається з проханням до громадян України, які вимушені перебувати в окупації, утриматися від участі у нелегітимних виборах та просить не піддаватися маніпуляціям держави-агресора», – вказано в заяві.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Напад у Керчі: слідком Росії заявляє, що Росляков діяв сам

Підозрюваний у скоєнні вибуху і стрілянини в Керченському політехнічному коледжі в анексованому Росією Криму, загиблий студент Владислав Росляков «діяв сам», заявляє російський Слідчий комітет.

Як повідомляє прес-служба слідкому Росії, зараз «детально досліджуються особистість Рослякова, його погляди, психологічний стан до і в момент скоєння злочину, складено докладний психологічний портрет».

«Призначена посмертна комплексна психолого-психіатрична судова експертиза. Триває повномасштабний комплекс слідчих дій, у тому числі проведення інших, раніше призначених судових експертиз», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Керченська трагедія: чи діяв «стрілець» сам?

Вибух і стрілянина у коледжі в Керчі сталися вдень 17 жовтня. За версією російських слідчих, напад влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Контрольована Росією влада міста повідомила, що внаслідок трагедії загинула 21 людина.

Понад 20 постраждалих залишаються в лікарнях анексованого Криму, а також Москви і Краснодарського краю Росії.

Прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує напад як терористичний акт. Російські слідчі розслідують справу за статтею про масове вбивство.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, –​ у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Напад у Керчі: слідком Росії заявляє, що Росляков діяв сам

Підозрюваний у скоєнні вибуху і стрілянини в Керченському політехнічному коледжі в анексованому Росією Криму, загиблий студент Владислав Росляков «діяв сам», заявляє російський Слідчий комітет.

Як повідомляє прес-служба слідкому Росії, зараз «детально досліджуються особистість Рослякова, його погляди, психологічний стан до і в момент скоєння злочину, складено докладний психологічний портрет».

«Призначена посмертна комплексна психолого-психіатрична судова експертиза. Триває повномасштабний комплекс слідчих дій, у тому числі проведення інших, раніше призначених судових експертиз», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Керченська трагедія: чи діяв «стрілець» сам?

Вибух і стрілянина у коледжі в Керчі сталися вдень 17 жовтня. За версією російських слідчих, напад влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Контрольована Росією влада міста повідомила, що внаслідок трагедії загинула 21 людина.

Понад 20 постраждалих залишаються в лікарнях анексованого Криму, а також Москви і Краснодарського краю Росії.

Прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує напад як терористичний акт. Російські слідчі розслідують справу за статтею про масове вбивство.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, –​ у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!