Category Archive Думки

Росія: Фейгін заявляє про намір оскаржити позбавлення статусу адвоката

Російський юрист Марк Фейгін заявляє про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката. Фейгін написав про це 25 квітня у Facebook через день після ухваленого палатою рішення у зверненні до російського товариства адвокатів.

«24 квітня 2018 року рада адвокатської палати міста Москви ухвалила рішення про припинення мого статусу адвоката з підстав, які не можна визнати ні правовими, ні обґрунтованими, ні справедливими. Мабуть, вперше в історії російської адвокатури позбавляють професії за висловлення думки в соціальних мережах. Три повідомлення, зроблені в мережі «Твіттер» у липні 2017 року, стали приводом для застосування найбільш суворої міри дисциплінарного покарання», — написав Фейгін.

Він закликав колег до підтримки.

Фейгін раніше пов’язував відкриття цієї дисциплінарної справи з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.

Уряд підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки

Кабінет міністрів України підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Документ направили до Верховної Ради.

Згідно з проектом, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 гривень), а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

У МВС зазначили, що наразі максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, протягом останніх п’яти років в Україні сталося близько 353 тисяч пожеж, на яких загинуло понад 11 тисяч осіб, а прямі збитки від них склали майже шість мільярдів гривень.

Наприкінці березня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що 30 березня ДСНС розпочне перевірки закладів масового скупчення людей на предмет вимог безпеки, передусім пожежної. Перед цим уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей.

11 квітня в ДСНС повідомили, що на об’єктах із масовим перебуванням людей виявили понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу.

Директор Державного бюро розслідувань вважає, що запуск відомства затягують

Запуск Державного бюро розслідувань затягують. Такою думкою в інтерв’ю Радіо Свобода поділився очільник ДБР Роман Труба.

«Затягування в запуску Державного бюро розслідувань відчувається не лише щодо приміщення, а і, наприклад, щодо ухвалення проектів законів, які на цей час є у Верховній Раді. Ми всі розуміємо, що коли є погодження, коли є порозуміння фракцій – закони ухвалюються дуже швидко», – сказав Труба.

За його словами, ті законопроекти, які внесені до Верховної Ради, є технічними.

«Їх підтримують експерти, науковці і більшість парламентарів, проте вже значний період часу ми технічні норми не можемо провести через сесійну залу», – заявив Труба.

Наразі відомство розташовується в кількох кабінетах будівлі Кабінету міністрів України. За словами голови бюро, уже підписаний договір оренди приміщення для офісу відомства.

«На цей час розробляємо технічну документацію, а потім будемо проводити тендерні процедури щодо проведення ремонту. Затягування, на мій погляд, існує. За п’ять місяців можна було запропонувати приміщення, яке б в повній мірі задовольняло Державне бюро розслідувань. Цього зроблено не було», – сказав Труба.

Він зазначив, що це приміщення також не задовольняє в повній мірі потреби бюро.

«Тому робота на цьому не зупиняється, ми продовжуємо її і намагаємося знайти таке приміщення, яке на кілька десятків років зніме питання щодо його пошуку», ­– розповів голова ДБР.

У лютому Труба заявляв, що має намір запустити бюро до 1 вересня.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Суд у Херсоні обере запобіжний захід довіреній особі Путіна

Херсонський міський суд 25 квітня розгляне клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо керівниці кримського відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довіреної особи президента Росії Володимира Путіна Олени Одновол, яку 23 квітня затримали на адміністративному кордоні з окупованим Кримом.

Як повідомляє прес-служба суду, засідання заплановане на 10 ранку.

«Дана особа займалася агітацією і збором підписів на підтримку одного з кандидатів на виборах президента Росії і підозрюється в скоєнні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України)», – йдеться в повідомленні.

Згідно з даними прокуратури Автономної Республіки Крим, затримана незаконно організувала і проводила в окупованих Криму і Севастополі збір підписів на підтримку висування Путіна кандидатом на посаду президента Росії на виборах 2018 року.

У російському громадському русі «Волонтери Перемоги» вимагають звільнити Одновол. Також з такою вимогою звернулася російський омбудсмен Тетяна Москалькова.

Напередодні виборів президента Росії, які пройшли 18 березня 2018 року, прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Росія «контролює» чи «окупувала» частину Донбасу: що означає рішення ПАРЄ – ранковий ефір Радіо Свобода

Українська армія – серед найсильніших. Завдяки реформам чи війні?

Крок ПАРЄ до визнання Росії окупантом. Якими будуть наслідки?

Українські заробітчани. Що вони роблять в Росії?

​На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх, офіцер-доброволець, захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов, член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Іван Якубець; народний депутат, член постійної делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич; заввідділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор, політолог Тимур Демчук і президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Міжконфесійний конфлікт у рівненській Птичі має штучне коріння – Мінкульт

Протистояння в середовищі православної громади села Птича на Рівненщині має штучне коріння і може бути вирішене при добрій волі обох сторін конфлікту, заявили члени експертної ради департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, яка провела дводенне виїзне засідання на Рівненщині. 

На зустрічі зі священнослужителями та правоохоронцями йшлося, що інформація про конфлікт у храмі 2 квітня, яка з’явилася на сайті Рівненської єпархії УПЦ (МП) і яку поширили російські ЗМІ та керівник російського МЗС Сергій Лавров, є перекрученою.

Силового протистояння із застосуванням зброї та людей у балаклавах біля храму не було, констатували начальник головного управління Національної поліції у Рівненській області Валерій Самчук і начальник обласного управління СБУ Василь Бедрій.

Сутичку біля Свято-Успінської церкви 2 квітня спровокувало рішення Дубенського районного суду про зняття з цього приміщення арешту. Травму отримала вірянка УПЦ (МП), котра застосувала до односельців вогнегасника. Нині на храм вчергове накладений арешт.

Присутні на засіданні священники УПЦ КП вважають організацію почергового богослужіння оптимальним вирішенням конфлікту до наступної зустрічі представників громад. Представники УПЦ (МП) проти такого рішення, бо вважають споруду власністю лише своєї церкви.

За відмови будь-якої зі сторін від практики почергового використання храму експерти рекомендували священикам і владі найближчим часом організувати опитування православних вірян села Птича. У такому випадку храм має бути переданий для богослужінь тій громаді, де кількість вірян переважатиме, пояснив позицію комісії для Радіо Свобода директор департаменту в справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.  

Упродовж трьох із половиною років у Птичі триває боротьба за храм між православними громадами Київського і Московського патріархатів. 

Експерти зауважили, що питання користування храмом може бути вирішене тільки в законодавчій площині, на основі закону про свободу совісті та релігійні організації. Комісія просить виконавчу і судову влади  категорично відмовитися від практики ігнорування положень згаданого закону при вирішенні питань користування храмами у всіх спірних випадках.

У 1991-му році історичну споруду храму тодішнє керівництво обласної ради передало релігійній громаді. УПЦ (МП) виграла апеляційний суд у суперечці за приміщення Свято-Успінської церкви у Птичі, оскільки в статуті релігійної громади вказано, що в разі ліквідації громади споруда церкви залишається єпархії. Люди кажуть, що не знали про цей пункт статуту.

Суди, які нині ухвалюють рішення на користь громади УПЦ (МП), керуються саме цією обставиною приватизації. Однак у 2014 році більша частина вірян перейшла під омофор УПЦ Київського патріархату. Цей факт підтверджений референдумом, зініційованим у  селі Птича в  2014 році УПЦ (МП). Водночас плебісцит з подібних питань в українському законодавстві не передбачений.

Крим: обвинувачення просить умовний термін для фігурантів «справи 26 лютого»

У підконтрольному Кремлю Центральному районному суді Сімферополя державний обвинувач Дмитро Таран запросив для фігурантів «справи 26 лютого» покарання у вигляді умовного терміну позбавлення волі з трирічним випробувальним терміном, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Для Алі Асанова і Мустафи Дегерменджи прокурор запросив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки, для Ескендера Кантемирова, Арсена Юнусова і Ескендера Емірвалієва – 3,5 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки.

Під час дебатів державний обвинувач заявив, що у перебігу судового слідства «доведена вина всіх підсудних у повному обсязі». Всі вони, на його думку, застосовували насильство до прихильників організації «Русское единство» під час участі в масових заворушеннях під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року.

Адвокат Кантемирова Айдер Азаматов зазначив у дебатах, що жоден свідок у суді не підтвердив участь його підзахисного в масових заворушеннях, а потерпілий Сергій Бербенець вказав на особистий конфлікт із Кантемировим. Також адвокат звернув увагу, що немає жодних доказів того, що його підзахисний діяв із кимось у групі та застосовував до когось насильство, ці факти не були доведені державним обвинуваченням.

Наприкінці березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму до 7 травня залишив під домашнім арештом фігурантів «справи 26 лютого» Алі Асанова і Мустафу Дегерменджи.

Суд над групою кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року розпочався в 2015 році. Активістів звинувачують в участі у масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова та Ескендера Небієва.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передали їх Туреччини. Пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

 

G7: Україна має створити Антикорупційний суд за рекомендаціями Венеціанської комісії

«Група семи» промислово розвинутих держав світу заявила закликає Україну створити Антикорупційний суд, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Про це йдеться в поширеному в ніч на 24 квітня комюніке за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ держав «Групи семи» в Торонто (Канада).

«Ми вкотре підтверджуємо нашу підтримку реформ в Україні, і нас надихають кроки, здійснені на даний час, особливо у сферах децентралізації й економічного зростання. Ми закликаємо уряд України продовжувати чіткий прогрес на шляху реформ, які вона почала і яких вимагає народ. Це включає створення антикорупційного суду за рекомендаціями Венеціанської комісії, а також прогрес у виборчій реформі й ухвалення закону про національну безпеку», – йдеться у заяві.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд. Перед цим голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав депутатів підтримати цей законопроект. Він зауважив, що всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

Загалом у парламенті були зареєстровані чотири законопроекти про антикорупційний суд.

Раніше Міжнародний валютний фонд наголошував на важливості невідкладного схвалення закону про антикорупційний суд в Україні, і «щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону в повну відповідність із передбаченими програмою зобов’язаннями і рекомендаціями Венеціанської комісії Ради Європи».

Створення антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, у 2016 році. Проте до цього часу не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 

У «Мотор Січі» обшуки СБУ називають «етапом рейдерського захоплення»

Народний депутат і голова правління ПАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв називає обшуки на підприємстві, проведені напередодні СБУ, «надуманою акцією» й одним з етапів «рейдерського захоплення» підприємства.

«У документах було зазначено, що претензії по статті «диверсія». Ми підняли закони України, щоб прочитати, що таке диверсія, щоб знайти в тексті себе. У законі сказано, що диверсія передбачає руйнування будівель, підпал, свідоме радіоактивне зараження території з метою ураження людей. На сьогодні ми жодної будівлі не зруйнували, не підпалили і з радіоактивними елементами взагалі не маємо справи. Тобто настільки надумана чи не продумана акція, що наводить на думку, що, мабуть, це рейдерське захоплення», – заявив 24 квітня очільник підприємства.

Щодо обвинувачення у концентрації пакету акцій у руках іноземця, то Богуслаєв заявив, що акції підприємства перебувають у вільному продажі на біржах. Також голова правління ПАТ «Мотор Січ» заявив, що співпраця з китайським бізнесом відбувається у законних рамках.

«Останній час втрачаємо Китай та Індію – туди не їздять наші керівники. Що робити, якщо ми втрачаємо ринок? Один шлях, як роблять англійці, американці, французи – у тій країні, де в нас великий ринок, треба створювати сервісні служби з ремонту, обслуговування, навчання персоналу, а для цього треба мати територію. У мене грошей нема, щоб будувати завод. Ми знаходимо партнера у тій країні. Окрім того, за законами Китаю, іноземці не можуть там відкрити компанію. Тому я кілька років шукав, з ким об’єднатися, і на одній виставці мені порадили кількох підприємців, готових займатися авіаційною технікою. Там будується завод. Все легально робиться. Спроектовано завод, вклали китайці гроші, у нас підготовлено ліцензійну угоду за законами України», – сказав Богуслаєв.

23 квітня Служба безпеки України проводила обшуки на підприємстві «Мотор Січ» у межах провадження, відкритого за статтею про диверсію. За даними спецслужби, представники іноземної компанії розбудовують сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який планується перенести українське виробництво та передати технології. Для реалізації цих намірів, всупереч українському законодавству, іноземці здійснили опосередковану концентрацію контрольного пакета акцій компанії «Мотор Січ», який наразі оформлений на шість офшорних компаній та фізичну особу, заявили правоохоронці.

У липні 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що стосовно підприємства «Мотор Січ» розслідують кілька кримінальних проваджень. «Одне з них веде Служба безпеки України, і воно зводиться до того, що велику частину акцій, які були раніше виведені на офшорні компанії, у власність передали в не встановленому законодавством порядку», – сказав Луценко.

Крім того, за його словами, Головне слідче управління ГПУ проводить перевірку ймовірного розкрадання державних коштів під час виконання підприємством державного оборонного замовлення.

ПАТ «Мотор Січ» – підприємство, яке займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням авіаційних двигунів для літаків і вертольотів.

Клімкін про зустріч голів МЗС «Групи семи»: було відчуття, що Україна є частиною цієї спільноти

«Говорили про все: від окупованих Криму і Донбасу до українських заручників, яких незаконно утримує Росія»

У Криму почалися російські військові навчання

У Криму розпочалися військові навчання, на яких російська армія відпрацьовує виявлення кораблів умовного супротивника, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на прес-службу Чорноморського флоту Росії.

Згідно з повідомленням, у навчаннях буде задіяно берегові ракетні комплекси. У відомстві нагадали, що в Криму розміщені російські розрахунки ракетних комплексів «Бастіон» та «Бал». Командно-штабне навчання ракетної бригади Чорноморського флоту Росії відбувається на полігоні бойової підготовки у Криму.

«На наступному етапі навчання розрахунки відпрацюють розгортання ракетних комплексів на місцевості і зміну вогневих позицій. Завершальним етапом залікового тактичного навчання стане виконання ракетниками завдань із виявлення умовних надводних цілей із подальшою передачею отриманих даних на командний пункт», – йдеться в повідомленні.

У лютому розрахунки ракетних комплексів «Бастіон» та «Бал» Чорноморського флоту Росії вже проводили у Криму навчання зі знищення морських цілей.

2018 році в районі мису Фіолент у Севастополі заступили на бойове чергування зенітні ракетні комплекси протиповітряної оборони С-400 «Тріумф».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

МОЗ оголосило конкурс на посаду ректора Університету Богомольця після звільнення Амосової

Міністерство охорони здоров’я України оголосило конкурс на посаду ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця після звільнення Катерини Амосова, повідомляє прес-служба відомства.

«МОЗ шукає керівника університету, що готовий впроваджувати якісні зміни в українську вищу медичну освіту. Важливо, щоб кандидати мали громадянство України, вчене звання та науковий ступінь, понад 10 років стажу науково-педагогічної діяльності й вільно володіли державною мовою», – заявили в міністерстві.

Згідно з повідомленням, прийом документів триватиме впродовж двох місяців. Вибори ректора НМУ ім. О. О. Богомольця відбудуться 19 вересня. До цього часу обов’язки ректора виконуватиме Ярослав Цехмістер, перший проректор з науково-педагогічної роботи університету.

2 квітня в МОЗ повідомили, що розривають контракт з ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Катериною Амосовою. У відомстві заявили, що 30 березня після публічного розгляду звіту Амосової комісія МОЗ визнала її роботу у 2017 році незадовільною та рекомендувала міністерству розірвати контракт, який був підписаний у 2014-му на термін у сім років.

Під час засідання комісії Міністерства охорони здоров’я, зокрема, йшлося про розбіжності в цифрових даних у звіті Амосової, невикористання потенціалу в науково-методичній діяльності та про «порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат близько 3,5 мільйона гривень».

Сама Катерина Амосова заявляла про намір подати на МОЗ до суду через своє звільнення.

Читайте також: Численні порушення контракту: чому МОЗ хоче звільнити ректора Амосову

20 лютого Міністерство охорони здоров’я України повідомило про відсторонення Амосової від виконання обов’язків ректора Національного медичного університету імені Богомольця. У МОЗ пояснили, що це пов’язано із тим, що у цьому університеті не відбувся ліцензійний інтегрований іспит «Крок 1. Стоматологія», запланований на 20 лютого у всіх закладах вищої освіти, які готують лікарів-стоматологів.

За даними міністерства, це сталося через відсутність договору між Центром тестування, який є єдиною уповноваженою на проведення ліцензійних іспитів «Крок» організацією, і Національним медичним університетом імені Богомольця.

Амосова рішення про відсторонення оскаржила в суді. 2 березня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Амосової і зупинив дію відповідного наказу Міністерства охорони здоров’я.

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу – посол США

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу. Про це в ексклюзивному інтерв’ю спільному телепроектові Радіо Свобода і каналу «112 Україна» «Завтра» повідомила посол США в Україні Марі Йованович.

«Це, звичайно, включає обладнання, і ми часто зосереджуємося на цьому, і я думаю, що ми надаємо багато важливого обладнання, включно з приладами нічного бачення, радарами і так далі, які не лише покращують можливості, але також рятують життя українців».

Але, наголошує вона, на думку американських та українських генералів, саме військові навчання, якими забезпечують Україну не лише американці, але й інші союзники НАТО, є «найважливішою інвестицією».

«Попри те, що основні заслуги належать саме українським солдатам, які були настільки сміливими та захищали Україну на фронті, та я думаю, що навчання допомогли посилити їхні можливості. І я знаю, що наші солдати вражені тим, як Україна змінилася», – сказала вона.

У лютому 2018 року уряд США передав Збройним силам України 2500 приладів нічного бачення ЗСУ на загальну суму 5,8 мільйона доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї. США розглядає передачу «Джавелінів» як крок посилення обороноздатності України.

За інформацією Міністерства оборони України, починаючи з 2014 року, військово-технічну допомогу «нелетального» характеру Збройним силам країни надали близько 20 держав, включно зі США, Канадою, Чехією, Великою Британією, Німеччиною, Австралією. Лідером за обсягом допомоги є Сполучені Штати. Крім уже згаданих приладів нічного бачення, вони передали Україні броньовані автомобілі Humvee, радіостанції захищеного зв’язку, контрбатарейні радари, системи безпілотних літальних апаратів RQ-11 Raven, медичне обладнання.

Від 2014 року на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Позиція США щодо України не зміниться, попри кадрові зміни в Держдепартаменті – Клімкін

Позиція Сполучених Штатів Америки щодо підтримки України не зміниться через звільнення Рекса Тіллерсона та очікуване призначення Майка Помпео на посаду державного секретаря США.

Про це сказав журналістам очільник українського МЗС Павло Клімкін після закінчення неформального сніданку міністрів закордонних справ «Групи семи» у канадському місті Торонто.

Читайте також: У Торонто стартувала зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи» за участю України

«Вона (позиція США – ред.) за визначенням не зміниться, оскільки у нас завжди є дуже чітка підтримка і республіканців, і демократів. Ті, хто вже працює, зокрема, новий радник президента США з питань національної безпеки пан Болтон і пан Помпео, який, як ми сподіваємося, буде затверджений, власне, наступного тижня, відомі своєю дуже чіткою проукраїнською позицією, позицією щодо підтримки України», – пояснив пресі Клімкін.

Тому, за словами міністра, у Києві не тільки не очікують зміни курсу у Вашингтоні, а, навпаки, розраховують отримати нові можливості після затвердження Майка Помпео на посаді державного секретаря США.

«Як тільки буде пан Помпео затверджений, будемо говорити із ним, що маємо робити далі. І, власне, саме про це вже говорили з американською делегацією тут, у Торонто», – повідомив Клімкін.

Сполучені Штати на зустрічі дипломатів країн «Групи семи» представляє виконувач обов’язків державного секретаря США Джон Салліван, який 21 квітня провів у Торонто двосторонню зустріч із главою українського МЗС. За словами Павла Клімкіна, під час цієї розмови обговорювали підтримку США у боротьбі України із російською агресією, ситуацію в Криму та на Донбасі, а також протидію новому газопроводу Росії в обхід України «Північній потік».

За словами ж речниці Держдепартаменту Гедер Науерт, виконувач обов’язків держсекретаря США Джон Салліван закликав владу України подвоїти зусилля з впровадження реформ, створити незалежний Антикорупційний суд та підвищити тарифи на газ.

Про це вона написала у Твіттері, коментуючи зустріч Саллівана з Клімкіним.

«Виконувач обов’язків секретаря Салліван закликав Україну подвоїти зусилля щодо реформ та дотримуватися програм МВФ шляхом ухвалення законодавства для створення справді незалежного Антикорупційного суду та підвищення тарифів на газ до паритетного рівня щодо імпорту» – написала вона.

За її словами, Салліван «підтвердив підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України перед обличчям російської агресії».

Також Науерт повідомила, що Салліван та Клімкін закликали Росію нарешті виконувати Мінські угоди і припинити окупацію Криму.

22 квітня у канадському місті Торонто проходить зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи» за участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

Читайте також: Клімкін обговорив із головами МЗС «Групи семи» питання Криму, Донбасу та політв’язнів

До складу «Групи семи» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.

Клімкін обговорив із головами МЗС «Групи семи» питання Криму, Донбасу та політв’язнів

«І щодо окупованого Донбасу, і щодо окупованого Криму… Ми говорили і про ситуацію там, і про наших людей, які страждають. Говорили і про політичних в’язнів…»

Депутати Європарламенту закликають бойкотувати Чемпіонат світу з футболу в Росії

60 депутатів Європарламенту закликають уряди країн ЄС бойкотувати фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії. Про це повідомила депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс на сторінці у Twitter.

«60 депутатів Європарламенту звернулися до урядів ЄС утриматися від відвідування фіналу Чемпіонату світу з футболу-2018 (#FifaWorldCup2018), що відбудеться у Росії. Мир, спорт і Путін? Це неможливо», – написала Гармс.

Вона оприлюднила текст листа, в якому депутати Європарламенту закликають урядовців приєднатися до урядів Ісландії та Великої Британії і не відвідувати фінальну частину Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії.

«Напад у Солсбері був просто останньою насмішкою Володимира Путіна над нашими європейськими цінностями. Цьому передували невибіркові бомбардування шкіл, лікарень і цивільних районів у Сирії, вторгнення в Україну; систематичні хакерські атаки; дезінформаційні кампанії; втручання у вибори; спроби дестабілізувати наше суспільство та ослабити й розділити ЄС – все це не робить Росію добрим господарем чемпіонату світу», – удеться у зверненні.

Євродепутати переконані, що уряди європейських держав не повинні зміцнювати авторитарний і антизахідний шлях російського президента, а мають бойкотувати ЧС-2018 з футболу й висловитися на захист прав людини, демократичних цінностей та світу.

11 квітня міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав європейських політиків до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу в Росії.

Фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року відбудеться з 14 червня по 15 липня. Ігри проходитимуть у 11 містах Російської Федерації.

У Вірменії новопризначений прем’єр-міністр Серж Сарґсян закликав опозицію до негайних переговорів

Прем’єр-міністр Вірменії Серж Сарґсян закликав опозиційного парламентаря Нікола Пашиняна до негайних переговорів. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на офіційному сайті прем’єр-міністра.

«Я глибоко стурбований внутрішньополітичними процесами. Щоб уникнути непоправних втрат, закликаю Нікола Пашиняна сісти за стіл політичного діалогу і переговорів. Це має бути зроблено негайно», – наголосив Серж Сарґсян.

Пашинян раніше відмовився від переговорів із Сарґсяном.

«Тепер для діалогу вже надто пізно, але це не означає, що ми не готові до будь-якої дискусії», – сказав Нікол Пашинян тисячам демонстрантів напередодні під час мітингу в центрі Єревана.

В Єревані вже 9-й день тривають масові акції протесту проти призначення екс-президента Вірменії Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром країни, який, за новою Конституцією, має всю повноту влади.

Прихильники опозиції звинувачують його в тому, що він не виконав своєї обіцянки не претендувати на посаду прем’єр-міністра після закінчення свого другого п’ятирічного терміну на посаді президента. Вони також вважають, що він не виконав своїх передвиборних обіцянок протягом 10 років перебування при владі.

Напередодні, виступаючи на мітингу на площі Республіки в Єревані, Нікол Пашинян висунув вимоги до влади. Зокрема, він зажадав відставки новопризначеного прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна і проведення дострокових парламентських виборів.

Тим часом поліція Вірменії сьогодні виступила з черговою заявою, в якій наголосила, що ухвалено рішення про припинення «несанкціонованих зборів». Поліція закликала Нікола Пашиняна та інших організаторів акцій протесту попередити про це учасників демонстрацій.

20 квітня у вірменській столиці поліція затримала понад 180 людей.

Протести також відбуваються в другому і третьому за величиною містах Вірменії, Гюмрі і Ванадзорі.

Президент Вірменії Армен Сарґсян, який не пов’язаний з Сержем Сарґсяном, 19 квітня після сутичок між протестувальниками і поліцією закликав до діалогу.

Сполучені Штати настійливо закликали владу та протестувальників виявляти стриманість і уникати насильства. Росія теж заявляла, що закони не повинні порушуватися.

Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини закликало вірменську владу захистити та забезпечити право на свободу мирних зібрань в країні.

Демократи подали в суд на Трампа. Президент США обіцяє заходи у відповідь

Демократична партія США подала позов проти російського уряду, виборчої кампанії президента Дональда Трампа та організації WikiLeaks, звинувачуючи їх у змові з метою зриву президентської виборчої кампанії в 2016 році та спроби схилити виборців на бік Трампа.

Судовий позов, поданий у федеральний окружний суд у штаті Манхеттен 20 квітня, стверджує, що провідні представники кампанії Трампа змовилися з російським урядом та його військовим шпигунським агентством, щоб заподіяти шкоду кандидату в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон і допомогти Трампу зламати комп’ютери Демократичної партії.

У відповідь на цей позов президент США Дональд Трамп обіцяє вжити заходів. Про це американський президент написав у Twitter.

«Щойно почув: демократи-обструкціоністи подали в суд на штаб. Це може бути гарною новиною, тому що ми тепер відповімо на тему серверів DNC (Національного комітету Демократичної партії – ред.), які вони відмовилися передати ФБР, серверів Деббі Вассерман-Шульц і документів, які були у таємничої людини з Пакистану, і електронних листів Клінтон», – написав Трамп.

У позовній заяві Демократичної партії не згадується ім’я самого Дональда Трампа, але є, зокрема, імена його зятя Джареда Кушнера, колишнього керівника передвиборчого штабу Пола Манафорта і його заступника Ріка Гейтса. Також фігурує ім’я старшого сина Трампа – Дональда Трампа-молодшого.

У Комітеті кампанії з переобрання «Трамп 2020» назвали судовий процес легковажним і сказали, що у демократів є прагнення отримати кошти.

Трамп неодноразово заперечував, що його кампанія змовилася з Росією. Москва також спростовує втручання у вибори в США.

«Нафтогаз»: чекаємо на нові зустрічі з «Газпромом» у Стокгольмі

«Наш найбільший боржник знову грає в гру «poker face»

Балуха хочуть відправити в карцер СІЗО Сімферополя – правозахисники

Засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який голодує від 19 березня, мають намір відправити в карцер СІЗО Сімферополя, повідомляє Кримська правозахисна група.

За даними правозахисників, Балуха звинувачують в «порушенні правил внутрішнього розпорядку».

«У карцері українець буде перебувати три доби. Рішення про поміщення людини в карцер ухвалює комісія зі співробітників СІЗО. Ув’язненим, які перебувають у карцері, забороняється листування, побачення, крім побачень з адвокатом, а також придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності. Вони не мають права отримувати посилки і передачі, а користуватися спальним місцем можна тільки в спеціально відведені вночі години», – йдеться в повідомленні.

При цьому, за даними правозахисників, Балух у карцер ще не переведений через те, що існує черга на відбування такого покарання, пов’язана з переповненням СІЗО.

Публічних коментарів представників кримського СІЗО з цього приводу немає.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до трьох років і п’яти місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України вимагає негайно звільнити Балуха і допустити до нього українських лікарів.

ФСБ Росії затримала активіста 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.